Океан-Клуб

Информация о пользователе

Привет, Гость! Войдите или зарегистрируйтесь.


Вы здесь » Океан-Клуб » А мы тут плюшками балуемся))))))))) » Сердце наружу


Сердце наружу

Сообщений 1 страница 20 из 20

1

Была когда-то здесь подобная тема... называлась она наши проьлемы - большие и маленькие.
Это немного другая. Не только проблемы, а вообще что сейчас на душе - полезно показать всем. Становиться легче, да и посоветовать дельное могут. Вообем изливаем всем здесь своё горе и радость.

0

2

Начну я...
Этот парень (о которем пойдет речь) наверное прочитает это, т.к. знает мой ник, моё пребывание в фанклубе ОЕ..., ну и пусть.
Приехали на лето подзаработать музыканты в Севастополь из Луганска. Я из сразу заметила (точнее их шикарное исполнение песен любимых и не очень) и приблизилась... Потом стали общаться - супер парни, веселые, интересные, простые люди без выебонов. А потом пригляделся) один... Вообще мы начали встречаться. Оба понимали что с концом лета розойдёмся, но... мой милый все время говорил что останется и видимо сам не верил что нет. Вообщем по обстоятельствам я стала очень занятой, потом вообще уехала, а они уезжают через неделю... Милый думал все потом приехать, но... я считаю что бросать все, сломя голову бежать на встречу не стоит, т.к. даже если это любовь - не стоит в чужой город, от всего бежать. Потом, может наши пути и пересекуться тогда посмотрним. Пока нет возможности (обьективной) быть вместе. Там и посмотрим любовь ли это. И вешаться вовсе не стоит... А у милого были очень серьёзные планы на меня... тем более нельзя бросать друзей, работу и т.п., расстояние проверяет чувства как огонь - сильные разжигает, слабые тушит, вот и мы проверим.

0

3

Очень знакомо!!!!

0

4

Divchina написал(а):

Пока нет возможности (обьективной) быть вместе. Там и посмотрим любовь ли это. И вешаться вовсе не стоит...  расстояние проверяет чувства как огонь

колись і я таке дурне сказала...не вийшло...
успіху і витримки ;)

0

5

мая проблема состоит в том,что мне завтра возможно будут розрезать животик....в области пупка....сорри канешна за подробности...)))поясню....но у меня в пупике застряла серёжка.....и я никак не магу её вытащить.....не вперёд просунуть.....не назад...никуда.....теперь один канец впился наверняка в какие то мои органы на уровне той области....пыталась канеш вытащить сережку сама....но фигушки.....лишь потекла струя крови...так что завтра.....я под нож)))вот такая у меня проблемка((

0

6

Divchina написал(а):

где б себе раскапати такого милого-любимого))))) :russian:  :russian:  :russian:  :russian:  :russian:  :russian:  :russian:  :fans:

0

7

Гм. вообщем я пока с этим любимым) Они через неделю уезжают... Вчера одного провожали - так грустно было. Очень грустно, без слез, а на душе так поршиво...
Может он конечно и приедет ко мне, может и потом, может и нет.
Короче я сама не знаю что там получиться и как - расскажу потом, я даже в чувствах его не могу разобраться, в своих я давно разобралась...
Его друг вчера очень боялся что я разобью любимому сердце...

0

8

Саш, на счет твоего пупка... Я как представила... Ужас, а больно то как , а страшно. Напиши как там дела с пупком...

0

9

ОПИСЫВАЮ СВОИ ДЕЛА СО СВОИМ ПУПИКОМ))))))СОРРИ СНОВА ЗА ПОДРОБНОСТИ)
ВООБЩЕМ ГДЕ ТО НЕДЕЛЮ Я ЖИЛА СО ШТЫРЁМ В ПУПИКЕ..КАРОЧ ШАРИК КОТОРЫЙ НА КОНЦЕ ЗАКРУЧИВАЕТСЯ..РАСКРУЧИИВАЕТСЯ...ВОШЕЛЬ ОЧЕНЬ ГЛУБО В МАЮ ДЫРОЧКУ....Я ЕГО ПЫТАЛАСЬ ВЫТЯНУТЬ САМА И С НИЗУ И С ВЕРХУ..НЕ ФИГА....ТАК И ХОДИЛА....С ДЫРКОЙ В ОДНОМ КОНЦЕ..МНЕ БЫЛО ПЛЕВАТЬ ВООБЩЕМ ТО НА МНЕНИЕ ОКРУЖАЮЩИХ....ЭТОЙ НОЧЬЮ У МЕНЯ СЛУЧИЛСЯ ПРИСТУП....ДУМАЛА ВЫЗЫВАТЬ СКОРУЮ.....ТАК БОЛЬНО...БЫЛО...ПЛАКАЛА....ПАСАДИЛА СЕБЕ ИЛЮШКУ НА ПУЗО..ПОЛЕГЧАЛО......УТРОМ ПОНЯЛА,ЧТО ЭТО ВОВСЕ У МЕНЯ ЖИВОТ И ВСЕ ВНУТРЕННОСТИ НЕ ОТ ПУПА БОЛЕЛИ...ПРОСТО ЙОГУРТ С МЮСЛЯМИ БЫЛ СОВСЕМ НЕ СВЕЖИЙ))))))НО ВСЁ РАВНО.....В ТРИ ЧАСА ДНЯ Я ОКАЗАЛАСЬ НА ОПЕРЕЦИОННОМ СТОЛЕ!!!!!!!!ОТКЛАДЫВАТЬ ВЕДЬ ВСЕ ЭТО НЕ БЫЛО СМЫСЛА...."ЗАЛЕЧИВАЛ" МЕНЯ ГЛАВНЫЙ ХИРУРГ ГОРОДА...БЫВШИЙ ЗНАКОМЫЙ(8 МЕСЯЦЕВ ОН КОГДТО ТО  ОПЕРИРОВАЛ МОИХ РОДИТЕЛЕЙ ПОСЛЕ АВАРИИ)...6 ЛЕТ ОН МЕНЯ НЕ ВИДЕЛ....КОГДА УВИДЕЛ...СКАЗАЛ,ЧТО Я ОЧЕНЬ ИЗМЕНИЛАСЬ....СТАЛА ЖЕНЩИНОЙ....))))"жЕНЩИНОЙ???????"НАДУЛА Я ГУБКИ.....ОН СКАЗАЛ..."ДА".....ВООБЩЕМ Я НЕМНОГО ПООБЕЖАЛАСЬ...ПОТОМ ОН РАССКАЗАЛ О ВСЕХ ПРЕЛЕСТЯХ ЖЕСКОЙ ЖИЗНИ)))))))И ЗАВЕЛ В КАБИНЕТ....КАК ЖЕ Я ПЕРЕЖИВАЛА..ПРО ТО ЧТО Я УВИДЕЛА В БОЛЬНИЦЕ-РАССКАЗЫВАТЬ НЕ БУДУ.....ЭТО ОЧЕНЬ СТРАШНО.....ВООБЩЕМ ЗАЛЕЗЛА Я НА ГОЛЫЙ ОПЕРАЦ СТОЛ....ВЛАДИМИР СТЕПАНОВИЧ ВЗЯЛ КАКИЕ ТО ООООГРОМНЫЕ ШИПЦЫ....КАКУЮ ТО ЕЩЁ ХРЕНОТЕНЬ.....СТЯНУЛ МНЕ ЮБКУ..ДО....И НАЧАЛ ЗАГОВАРИВАТЬ МЕНЯ.....ЗАДАВАТЬ НАВОДЯЩИЕ ВОПРОСИКИ ПРО ОКЕАН ЭЛЬЗИ))))))))СО МНОЙ БОЛЬШЕ НЕ О ЧЕМ ПОГОВАРИТЬ НЕЗЗЯ))))))))ЭТО ПРОСТО КОГДА Я КАРАБКАЛАСЬ НА ОПЕРАЦ СТОЛ....ОН СЗАДИ НА МОЕЙ БЕЛОЙ УЗКОЙ ЮБКЕ ПРОЧИТАЛ НАДПИМЬ РОЗОВЫМИ ПАЕТОЧКАМИ "ОКЕАН ЭЛЬЗИ"))))И НАЧАЛ МНЕ ЗАГОВАРИВАТЬ ЗУБКИ....Я ЕМУ КАНЕШНО ПЫТАЛАСЬ ПОВТИРАТЬ ПРО КРАСОТУ И  ДУШЕВНОСТЬ В ЛАПКАХ ВАКАРЧУКА".НО ПОТОМ КАК  ЗАОРАЛА............КАК ОРАЛА...СТАНАЛА.....................ОГРОМНЫМИ ОСТРЫМИ ЖЕЛЕЗЯКАМИ В ПУПИК...В САМУЮ ДЫРОЧКУ................ПЕРЕД ГЛАЗАМИ МОМЕНТАЛЬНО ПРОНЕСЛИСЬ ВС Е ЛИЦА ОЕ...............ВНИЗ ЖИВОТА СТЕК АЛЫЙ РУЧЕЁК КРОВИ...ВОТ ТАК....ПИРСИНГ СО СВОЕЙ МЫШКОЙ......Я ЗАПРЯТАЛАВ ДО ЛУЧЩИХ ВРЕМЕН.......ВОТ ТАК МУЧАБТСЯ ДЕВУШКИ.........

0

10

а мне девушки и без пирсинга нравяться мне кажеться это они делают не ради парней а ради себя любимых!!!! Потому что главное что у человека внутри!!!!

0

11

канешно я попракалывала себя ради себя)))))))противоположный пол к этому тоже неравнодушен.....что девушки внутри канешно немаловажно.....но увы  изза внутренней красоты мужчина даже не уступит девушки дорогу.....и вот не надо говорить сматря какой мужчина.....всё в этом мире перевернулось....

0

12

а ваще то он у меня воспалился.....и так болит........

0

13

Саш, я на тебя не злюсь. Просто теперь я не буду писать своего истинного отношения к тебе и к другим (не веришь).

0

14

* «Прошу»
                                                                                             «Позволь мне покинуть тебя.
                                                                                             Мне позволь не любить тебя»

Прошу тебе. Благаю. Стою на колінах. Я молю тебе.
Мені від тебе більше нічого не потрібно, ніколи в житті більше не звернусь до тебе. Тільки благаю – покинь моє тіло. Покинь мою свідомість. Покинь мої думки. Залиш мене в спокої. В холодній самотності. В крижаному її полоні. Тільки покинь мене. Йди з мого тіла, мені з тобою тісно. Хочу бути вільною, хай болить але вільною.
Ти знаєш - мені є кого любити. Навіщо ж ти мене катуєш. Я тобі не потрібна.
Я вже вимолювала свою пам’ять забути тебе. Я вже вимолювала свою свідомість не згадувати тебе. Не бачити тебе в кожному обличчі. Не відчувати тебе поряд в холодному місті. Не чути тебе в шелесті вітру… Але вони не слухають.

                               «Время. Время. Точно УБИТО…»

Пам’ятаєш, як ми побачились у п’ятницю? Той перший холодний осінній день? Ти пам’ятаєш, як на зустріч сотні людей? Сотні людей. І серед них ти. Знаєш, я те місце потім проходила кілька разів. Проходила знову і знову. Знову і знову. Щоб відчути. Щоб зрозуміти, що тоді в мені впало. Впало з грудей і до п’ят. Впало, важко розбившись о холодний асфальт. А потім дзвеніло у вухах на все місто. І ніхто не почув. Ніхто! Навіть, ти…
Ох, якби ти знав, яких зусиль мені довелось докласти, щоб не закричати, не заридати і не побігти звідти. Яких зусиль довелось докласти, щоб сказати татові, що я піду погуляю, «а ти їдь додому»…  Яких зусиль довелось докласти щоб дійти до безлюдного парку  і впасти холодним болем на осіннє листя…
Я бігла по переходу і не бачила сход. Я бігла, закрапуючи їх своїм солоним болем. Я тікала. Я тікала від тебе. Хоча тебе вже давно не було. Ти розчинився в натовпі. І забув. Забув, що навіть бачив мене. А я бігла. Бігла. Тікала. Знову і знову. Через центр міста. Через натовп. Через байдужість. Збиваючи людей…
Навіщо ти грався мною? Краще б ти бив мене. Бив по обличчю, бив боляче. По всьому тілу.

                                  «Уйди это всё. Уйми свою боль»

Навіщо? Чому ти не хочеш кинути моє тіло. Кинь його. Йди з нього. Я знайду йому раду. Тільки облиш його. Залиш мою свідомість. Прошу тебе. Прошу тебе. Прошу…
Якби я мала силу, я б вирвала тебе з себе. хай болить але вільною.
Прошу тебе. Прошу тебе. Прошу. Йди.

                      «Роздвоєна конкретною людиною свідомість нічим не відрізняється від
                      розщепленої свідомості  шизофреніка» (М.М.В.)

                                                                                                         (Лёша) 13 жовтня 2007р.

Отредактировано Окінава (2007-10-16 18:07:51)

0

15

Можешь обидеться, Марин, но... я думаю, я надеюсь (ты ведь этого хочешь) что он вылетит из твоей головы, сердца, ты сможешь его выкинуть.
Так как когда-то выкинула меня.

0

16

Я надеюсь, что вылетит.

Я никогда не выкидывала тебя из головы. Я только просила больше не видеться и не общаться.
А всё что у нас было, до сих пор живёт во мне и моей памяти. Ты недооценивала меня и моей любви.

0

17

Я ценила, ты знаешь - мои слова из моих писем не выкинуть.
Просто раз ты не узнаешь как я, жива или нет. вешаюсь или радуюсь - значит теье все равно. значит ты меня уже не любишь

0

18

ты считаешь что я бяка и вонавата, пусть. Это твое решение. Просто я удивляюсь как могла ты свои чувства засунуть непонятно куда. Может я когда-то и делала что-то неправильно, но это не может способствовать смерти любви. Если ты действительно относилась ко мне, так как я думаю, так как я к тебе, значит ЭТО в душе у тебя не умрет, чтоб не случилось...
Как у меня.

0

19

Любовь не умирает. Она просто запираеться подальше в серце. И хранится как память. И всплывает как ностальгия.

Не интересуюсь твоей жизнью?! А как бы это выглядело?!
Дальше было бы хуже. Я знаю. Поэтому и говорила о точке в нашей дружбе.
Неужели тебе хочеться сориться, грызться, ругаться, гавкаться? Неужели не хочешь просто запомнить то что было?! Запомнить тёплым? Чтоб вспоминать и не злиться? Не обижаться? Не обвинять друг друга в чём-то?
Если дальше дружить - отношения будут напряжёнными.... А так, я буду хранить тепло нашей дружбы.

0

20

П.С.: Я тебе уже говорила: "Я не забуду тебе ніколи".
И не стоит обижаться на меня за то, что я хочу помнить о тебе лучшее.

0


Вы здесь » Океан-Клуб » А мы тут плюшками балуемся))))))))) » Сердце наружу